1) Сподівайтеся найкращого від людей, якими ви керуєте.
2) Ретельно вивчіть потреби людей.
3) Встановіть високі стандарти досконалості.
4) Створіть середовище, де невдача не є фатальною.
5) Якщо люди прямують майже туди, куди ідете ви, долучайтесь до них.
6) Спирайтеся на взірці, щоб заохотити до успіху.
7) Помічайте і хваліть досягнення.
8) Поєднуйте позитивне і негативне заохочення.
9) Помірковано використовуйте конкуренцію.
10)Активно стимулюйте співпрацю.
11)Створюйте у групі запас міцності на скрутні часи.
12)Докладайте зусиль, щоб підвищити власну мотивацію.
Психологія мотивації
Мотиваторами не народжуються – мотиваторами стають. Хибна ідея полягає в тому, що ніхто не здатен мотивувати інших. Люди можуть робити неможливе: присутність Наполеона дорівнювала перевазі в 40000 вояків; справжній лідер може сильно мотивувати нас.
В кожній царині людської діяльності існує порожнеча, яку здатна заповнити особа, що буде спрямовувати енергію інших до найвищих звершень. Немотивованих людей немає.
Завдання лідера полягає в тому, щоб спрямувати наявну енергію на бажання, які найбільші того варті. Ви мотивуєте людей коли знаходити цілі, які будуть корисні для обох сторін, а тоді виковуєте міцне, ефективне високоморальне партнерство.
Фінансовий успіх залежить від уміння вести людей, завдяки знанням високих технологій. Потрапивши на рівень де треба досягти успіху зусиллями інших вони починали тупцювати на місці – вони не опанували мистецтва діяти через своїх підлеглих. Для менеджерів вищих рівнів треба 80% вміння працювати з людьми.
Гете: «Найбільший геній не вартує багато, якщо вдає, що цілковито покладається на себе».
Великі лідери розуміють людську поведінку.
Чарльз Шваб: «Я вважаю, що моя найбільша перевага – вміння пробуджувати ентузіазм серед людей». Незвичайна здатність надихати інших.
Лідер має вміти нейтралізувати негативне поле – деструктивну дію. Вони не панікують, а передбачають їх і до них готові.
Ефект критичної маси: ретельно добирати людей, щоб таке поєднання створювало позитивну атмосферу.
Ентузіазм легко поширюється, і люди відчувають мотивацію, коли ми поміщаємо їх в середовище інших добре мотивованих людей.
Мудрий лідер, який виявив найефективніших працівників швидко налагодить контакт між ними. На зборах можна надихнути десятьох людей більше, ніж після десяти особистих розмов з ними. Створюйте критичну масу, яка генерує ентузіазм. Атмосфера спільних цілей і цінностей показує людям правильний напрям, усуває непорозуміння і заощаджує час.
Сподіватися найкращого
«Головний урок, який я засвоїв за своє довге життя полягає в тому, що єдиний спосіб зробити людину гідною довіри – довіряти їй; і найпевніший спосіб досягти протилежного – не вірити їй і виявляти свою недовіру.»
Мері Кей Еш: « Я хотіла створити компанію, яка дала змогу жінкам досягти всього, чого вони здатні досягти своїм розумом.»
Саме наше ставлення до людей у класі чи офісі передусім визначатиме невдачу чи успіх мотивації. Допомагаючи іншим досягти успіху він сам заробив гроші. Ті лідери, які симпатизують людям і вірять в найкращі наміри своїх послідовників, зможуть найбільше мотивувати їх.
Ніколи не думати, що працівники ліниві чи нічого їм не допоможе – це спричинює негативний вплив. Негативне ставлення і підкреслення слабкостей нагадує людям про їхні вади, і тому їхня поведінка погіршується. Позитивне ставлення і зосередження на сильних якостях нагадує людям про їхні переваги, і тому їх поведінка поліпшується. Кожен, хай яким би недбалим не був, хоче вірити, що в нього є якнайкращі наміри, і бажає, щоб інші також у це вірили.
В книзі Бернарда Шоу «Пігмаліон», Еліза Дулітл досягає мети, бо до неї ставились як до леді.
Гете: «Якщо ставитися до особи, зважаючи на те, ким вона є тепер, то це зробить її тільки гіршою. А якщо ставитися до неї так, наче вона вже реалізувала свій потенціал, ви зробите її такою, якою вона повинна стати.»
Коли ми вибираємо позитивне ставлення, починають виявлятися приховані таланти.
Мері Кеш Ей: «Мій бізнес – виховання людей, які стають сильнішими, більш незалежними, компетентними. Ми вибираємо і продаємо з прибутками речі, які люди хочуть купити, щоб оплатити це.»
Люди потребують атмосфери, де вони зможуть удосконалюватися, шліфувати свої навички і шукати свою індивідуальність. Люди – унікальні особистості. Варто було б трохи зачекати, перш ніж робити висновок, що побачене – уся людина. Люди навіть близько не підходять до меж власних можливостей.
Нашій молоді треба говорити, що найкращі книги ще можуть бути написані; найкращі картини ще мають бути намальовані; найкращі уряди ще мають бути сформовані; усе найкраще вони ще мають зробити.
У кожного глибоко в душі є бажання чогось досягти, кимось стати, точка опори, якщо скористатись нею і продемонструвати, що вірите в майбутнє людей, вони зроблять майже все, щоб виправдати ваші сподівання. Лідер має вірити в своїх працівників більше ніж вони самі у себе, що вони більше досягнуть успіху.
Індивідуальний план мотивації
Переконати людину у своїй правоті можна лише тоді, коли підійти до неї, узяти її за руку і повести правильним шляхом; на неї не слід кричати здалеку, не слід називати її недотепою, треба прийти до неї.
Питання має мати тільки одну мету – допомогти іншим зрозуміти чого вони хочуть, і тоді допомогти їм вирішити, як вони це одержать.
Ретельно вивчити потреби людини. Слід поставити чимало запитань про те, де люди опинилися і куди прямують, у що вони вірять, де їхні вразливі місця, що вони люблять і що ненавидять.
Розмова про те, чого хочуть вони, дасть набагато більше шансів отримати те, чого прагну я.
Ви можете в життя одержати все що хочете, якщо допоможете людям одержати те, чого хочуть вони.
Саме з переконання випливає емоційне життя. Усі люди мають систему переконань, хоча й іноді глибоко приховану, і поки ми не будемо мати уявлення про цю структуру, поки не дізнаємось, що люди цінують і чого хочуть досягнути в житті, успішний план мотивації не буде створений.
Заглянути в їхнє минуле – ми є частиною того, що зустрічалося нам. Усі наші спонукання і умовляння можуть виявитися марними, якщо ми не врахуємо обставин, що сформували їх. Система їхніх потреб перебуває у мінливому стані. Потреби людей – це основа для мотивації. Невдоволення – незаспокоєні бажання і потяг до більшого роблять мотивацію можливою.
Керівник який намагається догодити всім і послаблює стандарти для деяких, поб’є всі рекорди неефективності. Не варто бути настільки добрим, що агресивні люди будуть командувати вами, а постійно невдоволені особи використовувати вас до останку. Важливо виходити з потреб іншої особи.
Шукаючи досконалості
«Мої батьки завжди казали мені, що люди ніколи не згадають, скільки часу ви працювали. Вони згадають, як добре ви впоралися із завданням.»
Найефективніші лідери тверді, як кремінь. Встановіть високі стандарти досконалості. Успішна компанія має сукупність переконань, які відрізняють її від багатьох інших компаній.
Справжня роль виконавчого директора – управляти цінностями організації.
Прекрасні компанії характеризує дуже сильна культура, настільки сильна, що ви або погоджуєтеся з її нормами, або йдете геть. Третього бути не може.
Для побудови культури потрібен практичний і твердий лідер – не деспотичний і жорсткий, а такий, що має непохитне кредо і сподівається високих результатів від усіх членів групи. Твердість – ознака небайдужості.
Ніколи не поважають поблажливого вчителя і недбайливого керівника; суворим вчителям ми дякуємо, що вони наполегливо розкривали наші здібності. Якщо ви мене не змусите працювати, то я вам байдужий.
Методи лідерства можуть відрізнятись, але є одна спільна риса – вперта відданість добрій праці. Треба мати непохитну рішучість, яку не можуть спинити жодні перешкоди. Мистецтво догани – «однохвилинні догани» - одна з найгірших рис слабкого менеджера чи батька – це страх сказати людям у своїй організації, що вони схибили:
- Робіть її негайно;
- Перш ніж починати перевірте інформацію;
- Дуже конкретно розкажіть про те, у чому полягає помилка, намагайтеся критикувати поведінку, а не мотиви;
- Демонструйте свої почуття: гнів, роздратування, розчарування.
Мрія починається з учителя, який вірить у вас, який тягне, штовхає і веде вас до нової висоти, іноді поганяючи гострою палицею, що зветься правда.
Твердість – твердість у прагненні досконалості, навіть якщо це тимчасово зробить вас непопулярними. Лідерство – це перемога у змаганні з популярності.
Добрий батько має любити своїх дітей, однак не мусить відчувати їхню любов щохвилини.
Людей надихають труднощі, бо тільки в боротьбі з труднощами вони реалізують свої можливості. Лідер вміє перетворити усе до чого доторкається на спільну мету. Важкі проблеми і недосяжні цілі підносять його дух.
Безділля має мало спільного з щастям.
Коли учням не до вподоби уроки, то винна школа, яка надто мало вимагає від них. Не варто спонукати людей долати надто високі вершини. Найбільш мотивованим людям подобаються чітко сформульовані цілі, які лишаються досяжними.
Ми мусимо дбати про те, щоб цілі були і нелегкі і реалістичні, слід також створити поступову градацію цілей, щоб люди могли постійно відчувати успіх. Оптимізм найкорисніший тоді, коли він переконливий.
Менеджмент невдачі
Перша робота лідера – навчати людей мудро зазнавати невдач.
Кожен хто бажає стати добрим лідером, мусить опанувати мистецтво надихати до нової боротьби після поразки.
Не здатні отямитися після невдачі, вони відмовляються від своїх мрій і доживають віку у пригніченні та обережній посередності. Невдача тільки спонукає їх до більшої рішучості, і спіткнувшись, вони підводяться знову і озираються довкола, щоб вчитися на помилках, і згодом з почестями завершують перегони.
Причиною тривкого успіху є вміння зазнавати невдач. Мудрий лідер вперто навчає людей вчитися на своїх помилках і не відмовлятися від боротьби. Найкращі менеджери розуміють, що підлеглі не зможуть уникнути помилок.
Потрібно вміти зазнавати невдач. Марно сподіватися на новаторство, якщо не бажаєш миритися з деякими помилками.
Сильні люди так само припускаються прикрих помилок, як і слабкі. Різниця полягає в тому, що сильні сміються з них і на них вчаться. Саме так вони стають сильними.
Мудрий лідер робить усе можливе, щоб наповнити наснагою тих, хто повернувся поранений після бою.
Сенека: «Якщо ти людина, то прагни до великого, навіть якщо зазнаєш невдач.» «Невдача ще нікого не вбила»
Мотиватор знає, що страх невдачі може знищити мрійника з великими перспективами і найважливіший урок, який послідовники здатні засвоїти, полягає в тому, що невдачі – це точильні камені життя.
Невдачі не триватимуть вічно.
Формування внутрішнього потягу
Я зрозумів, що найкращий спосіб давати пораду своїм дітям – дізнатися, чого вони хочуть і тоді порадити їм це. Не вчити дитину, а формувати потяг до навчання.
Мотивувати себе – це встановлювати цілі для себе. Мотиватор знає, що люди мають певні цілі, та переконання, якими вони присвятили себе, і тому вже ідуть у певному напрямку.
Лідер, який заохочує працівників досягти якомога більшої кількості цілей і таким чином долучається до них, зможе кардинально вплинути на їхнє життя. Я прошу їх встановити цілі для нашої спільної роботи.
Люди хочуть мати сильних лідерів з чіткими цілями. Особу, чию думку легко змінити, будуть вважати нерішучою, безвольною і легковажною.
Страх непослідовності має такі ж енергетичні властивості, як голод чи розчарування.
Сформувавши ставлення ми здатні здолати величезні перешкоди.
Спочатку треба малу ідею втілити, потім велику, а не навпаки.
Професійний продавець спирається на концепцію – якщо говоритиму я, то це викличе сумнів, якщо говоритимуть вони, то це правда. Спершу вони домагаються невеликого зобов’язання далі вони щоразу вимагають вагоміших вчинків – в ім’я послідовності.
Формування і вдосконалення думки про себе – це передумова будь-якої поведінки, конкретики в тому чого вони хочуть. Вирішіть чого ви хочете понад усе, тоді запишіть свої цілі і сплануйте, як ви досягнете їх. Коли ми ставимо конкретні цілі і визначаємо чіткий маршрут їх досягнення, це може призвести до революційних змін. Треба жити в майбутньому, мріяти про майбутнє.
Люди реагують на заохочення, а не на нарікання. Мати поряд того, хто заохочує нас і спонукає до нових висот.
Альберт Швайцер: «Завжди знайдуться люди, які будуть переконувати нас бути реалістичними, які вважатимуть своїм покликанням знекровлювати наші мрії і приземлювати наше життя. Але, на щастя, завжди лишиться кілька тих, які заохочуватимуть наші ідеали і з радістю долучаться до здійснення наших цілей.»
Якщо вони прямують майже туди, куди ідете ви, долучайтеся до них.
Сила історії успіху
Приклад – це школа людства, і вчитися якось інакше воно не зможе.
Історія успіху має суттєву здатність мотивувати нас. На нас більше впливає індивідуальний приклад і досвід. Успішні продавці застосовують реалістичні приклади, які мають показати потенційному покупцеві, що інші люди також робили подібний вибір. Мистецтво мотивації полягає в загострені емоцій. Його істинна геніальність полягає в розумінні емоцій інших. Філософія «Дженерал Електрик» полягає в дбайливому ставленні до всіх працівників. Добрий мотиватор заохочуючи групу знаходить сучасні взірці для наслідування. Він робив те саме, що й усі ефективні менеджери і вчителі – прищеплював нам цінності, показуючи взірець живих людей, які уособлювали їх. Якщо вони змогли досягти цього, то зможемо і ми.
Герої – це символічні постаті, чиї подвиги незвичайні, але не надто далекі. Вони демонструють – часто дуже разюче – що історія успіху перебуває в межах людських можливостей. Найкращий відомий мені спосіб мотивувати людей – показувати їм, як інші чоловіки та жінки з такими ж проблемами здобували перемогу.
Як обернути невеликі успіхи на великі здобутки
Побачивши свій успіх, вони починають копіювати це досягнення в більших обсягах. Вдячність – звичка усього свого життя. Похвала однієї людини має великі наслідки. Немає нічого успішного від успіху.
Висока мотивація в працівників зявиться тоді, коли в них буде відчуття власного успіху. Поради, як хвалити підлеглим вам людей:
1)вручайте письмову подяку прилюдно (батьківська похвала за столом досягне ще більшого, ніж похвала віч-на-віч, тому що вашій дитині буде приємно перед слухачами);
2) використовуйте кожен успіх, як підставу для святкування;
3) скріплюйте свою вдячність діями, щоб вона не виглядала вагомішою (придбати подарунки для своїх працівників);
4) викладіть свої компліменти письмово (лист особливо написаний від руки має магічну силу);
5) нехай ваша похвала буде дуже конкретною (важливо наголосити, що саме вам сподобалося, саме добрі новини стають джерелом незвичайного підбадьорення).
Якщо люди знаходять внутрішню винагороду у завданні, то надто багато зовнішніх винагород послабить внутрішню мотивацію. Похваливши добру роботу ви забезпечуєте помноження таких зусиль. Похвала буде така ж шкідлива, як і надмір критики чи доган. Як тільки добрі звички закріплюються, надто часта похвала буде шкідливою.
Працівників люблять не тільки за те, що вони роблять, але й просто за те, що вони є. Працівники мають знати, що цінують саме їх, а не те, якою мірою вони виправдовують наші сподівання чи дотримуються наших правил.
Пильний лідер завжди буде уважно спостерігати за ознаками позитивних змін. Для того, щоб виправдати невдачі, ми просимо їх згадати минуле і оживити в пам’яті колишні успіхи. Найкращі лідери роблять усе можливе, щоб допомогти своїм людям досягти успіху і здобути більше упевненості в тому, що вони роблять.
Час хвалити і час дорікати
Страх є також одним з ефективних засобів мотивації. Поєднуйте позитивне і негативне заохочення. Висновки щодо використання негативного заохочення:
1) Вчіть уникати їх певної поведінки, а не вас. (Якщо працівники йдуть на роботу постійно остерігаючись нашого гніву, вони не будуть працювати добре.)
2) За небажаною поведінкою має слідкувати негайне виправлення.
3) Визначте, яким чином ви зупините негативні стимули (запропонувати ясний спосіб повернення привілеїв).
4) Якщо вам видається, що негативні стимули не діють, спробуйте стимулювати відсутність поведінки.
Спиратись у своїх діях на можу. Наша мета – не контролювати людей, а радше дати людям вибір. Отже це не маніпуляція, а мотивація.
Страх і провину слід застосовувати тільки заради високих цінностей, а не через страх лишитися невдоволеними.
Воля до перемоги
Люди стають невдахами не через власну дурість, а через брак пристрасті. Вони працюють не для прибутку, а заради змагання. Якщо ми хочемо мотивувати працівників різних відділів то найкраще влаштувати змагання і зробити його якомога запеклішим. Прагнення змагатися характерне для людської природи. Суперництво між відділами, уперта конкуренція з іншою компанією, списки десяти найкращих працівників – усе це могутні стимули.
Чи здобув би Пензіас Нобелівську премію не навчившись терпіти біль у такому конкурентному середовищі, яке було в Колумбійському університеті? Конкуренція – це завжди важливий фактор для дуже мотивованих людей.
Негативне порівняння радше виснажують, а не наснажують нас. Ми робимо набагато менше, ніж можемо, поки хтось інший не покаже нам більших можливостей. Найкращі мотиватори апелюють до гніву. Коля я гніваюся, то можу добре писати, молитися і проповідувати, бо все моє єство тоді оживає, моє розуміння загострюється, і всі земні тривоги і спокуси зникають.
Апелювання до гніву і духу конкуренції відіграє ще одну роль: вони схильні згрупувати людей. Так само цілком нормально зібрати колектив і спонукати його до важкої праці за допомогою гніву, якщо ми оберемо виправдані об’єкти для нього і не будемо створювати «уявного ворога», щоб прихилити людей на свій бік.
Як спонукати людей до співпраці
Те, що ми називаємо суспільство, насправді є широкою мережею взаємних угод. Створити таку групу де завжди високий корпоративний дух. Успіх залежить від майстерності згуртувати паству.
Кілька днів самотності – це чудовий стимул. Якщо ви знайдете одну людину, що долучиться до вашого почину, то ваші можливості не подвоються, а зростуть в геометричній прогресії. Перебування у групі зміцнює рішучість і спонукає нас долати перепони.
Люди залишаться у вашому штаті, навіть якщо вони зароблятимуть більше в іншій компанії, тому що працедавець задовольняє їхню важливу психологічну потребу – прагнення до солідарності. Добрі лідери заохочують людей до відповідальності один перед одним. Вони краще виконували свою роботу завдяки внутрішній конкуренції та відданості. Вони мотивують один одного. Усі переконані, що лідери передусім дбають про добробут колективу. Ніхто не може стати багатим не збагативши інших. Якщо ми зможемо переконати групу людей, у тому, що ми «всі як один», то зявиться велика сила. Найкращий спосіб досягти успіху – переконати людей, що їм вигідно допомагати вам.
Сильне лідерство – навіть автократичне лідерство – може бути стерпним для людей, поки їм зрозуміло, що лідер відданий загальному добру.
Усі інші працівники пильно стежать, як ви ставитеся до кожного працівника. На підставі цих спостережень вони вирішують, чи вам і вашій компанії можна довіряти.
Деморалізувати групу може і тактика несправедливого розподілу нагород. Мотивація людей швидко руйнується, якщо вони відчувають, що хтось інший одержує кращу плату чи винагороду. Велика потреба людини відчувати справедливе ставлення. Якісне викладання зявилося там, де існувала сильна колективна ідеологія, що добре викладання є головним обовязком, який викликає повагу в колег. Члени групи мають знати, що вони ніколи не загубляться в групі.
Найбільшу роботу можна виконати якраз у веселому настрої.
Правила формування корпоративного духу:
1) Винагороджуйте співпрацю;
2) Нехай за колективний дух у вашій групі відповідає сама група;
3) Плануйте спільні заходи в іншому місці (вони стають більш творчими, відкритими для нових ідей і досить швидко формують тісні звязки одне з одним);
4) Високо цінуйте спілкування ( жодна річ не може ізолювати нас від групи швидше, ніж звістка про те, що іншим членам надали інформацію, а нас позбавили її);
Не важливо не що знаєш, а кого.
Знайдіть перспективних людей, які можуть досягти успіху у своїй царині, людей, яким можна довіряти. Тоді виростайте разом.
Особистість мотиватора
Щоб стати успішним лідером потрібно дві речі:
1) Прозірливе знання того, що спонукає людей до дій;
2) дух, який наповнює енергією та завзяттям інших.
Докладайте зусиль, щоб підвищити власну мотивацію.
Лідери часто надовго усамітнюються, щоб думати і планувати. Щоби стати лідером, просто необхідно бути незалежним.
Натінієл Бенден «Новатори і творці значно охочіше, ніж пересічні люди, погоджуються на усамітнення. Вони радо слідують власній візії, навіть якщо вона веде їх далеко від материка людської спільноти. Недосліджені простори не відлякують їх – принаймні не так сильно, як вони відлякують усіх навколо. Це одна з таємниць їхньої влади. Те, що ми називаємо «генієм», тісно переплетене з відвагою і мужністю, а також з силою духу.»
Один день на тиждень лідер обов’язкого присвячує бігу та цілковитому усамітненню.
Незалежні люди, які регулярно відходять від натовпу згодом стають проводирями, услід яким люди найбільше хочуть іти.
Добрі мотиватори думають і діють саме з такою відвагою, встановлюючи для групи цілі, що лежать далеко попереду.
Гете сказав: «Здійснюйте все, що бачите у своїх мріях. У відвазі є геніальність, сила і магія. Треба бачити мрії як на телеекрані. Харизма має ще один складник – здатність говорити про свої мрії. Однак ніхто ще не зміг досягти чогось великого, не наважившись ризикнути і проголосити ідею, з якої інші готові були сміятись»
Під час довгої промови слова мають майже гіпнотичну силу, яка здатна окрилювати і надихати. Слова недорогі, однак правильне їх використання може дати вашим послідовникам те, що годі курити: полум’яні серця.
Авраам Лінкольн: «Якби я намагався прочитати всю критику, спрямовану проти мене, і тим паче відповісти на неї, то цю крамницю так само успішно можна буде зачинити. Я роблю все, що тільки можу і як можу, і так буде до останку.»
Пропозиції, як мотиватору мотивувати себе:
1) Спілкуйтеся з успішними, оптимістичними людьми;
2) Уважно стежте за ідеями, які спадають вам на думку. (Вам доведеться вимкнути телевізор, дивитися менше новин, а натомість читати великі книги або розмірковувати над могутніми біблійними ідеями);
3) Використовуйте інформацію доступних на дешевих аудіокнигах;
4) Відвідуйте курси і семінари; ведіть нотатник, записуючи в ньому свої цілі і віхи свого життя.
Дві аксіоми менеджмента:
1) Абсолютно нормальне є те, що кожний день менеджер має виконувати значно більше задач, чим він фізично здатний – відповідно потрібно розділити обовязки серед своїх підлеглих, делегуючи їм відповідні повноваження.
2) Абсолютно нормальне є те, що багато працівників знають свою справу не гірше чим шеф. Хто виробляє – той не управляє, хто управляє той не виробляє.
Максимально ефективне рішення при мінімальній утримці інтересів – головний орієнтир сучасного менеджера.
Детальніше про навчально-консультаційну програму, як управляти організацією та мотивувати себе можна за посиланням: https://www.uabs.com.ua/top-manager