Сутність, принципи та переваги діяльності підприємств в посередницькій сфері

У процесі економічних перетворень зростає потенціал для торгівлі та посередницької діяльності, що стає все більш важливим фактором економічного розвитку.

У торгівлі існує два основних способи здійснення операцій з постачання товарів:

1. Прямий метод – товар поставляється безпосередньо від виробника покупцеві

2. Непрямий метод – товари продаються торговим посередникам, які вже перепродають їх покупцеві[1].

Таким чином, торгові посередники відіграють важливу роль у торгівлі на ринках. Торгово-посередницька діяльність швидко розвивається і це важлива частина ринкового процесу. У багатьох джерелах її визначають як торгівлю. Однак, вона має більш широке значення. Процес купівлі-продажу є важливими в торгово-посередницькій діяльності, але перш за все, вона допомагає виробникові уникнути великого обсягу додаткових робіт. Наприклад: пошук транспорту, страхування товару, позика, пошук партнерів та покупців, митні процедури та інші організаційні питання, які потребують уваги[2].

Таким чином, посередницька діяльність підприємств - це діяльність, при якій посередники служать проміжною ланкою логістичного ланцюгу на шляху товару від виробника до кінцевого споживача[3].

До посередницьких компаній належать ті компанії, які не є виробниками сировини та не є споживачами сировини, тобто вони лише займаються перепродажем готової сировини до підприємства, яке, в свою чергу, використовує її для виробництва кінцевого товару.

Звичайно, що існують виробники товарів, які можуть виконувати і посередницькі функції. Тобто, вони закуповують сировину для себе, а також для перепродажу.

Діяльність торгового посередника полягає в тому, щоб отримати з цього прибуток, як результат різниці між ціною товарів, придбаних у виробника, і ціною продажі цих товарів.

Торгово-посередницькі компанії на ринку текстильних виробів, як правило, займаються комерційною діяльністю, хоча деякі з них виконують виробничі функції по обробці товарів.

Посередники виконують такі основні види робіт:

- технічне обслуговування;

- післяпродажне обслуговування;

- транспортування та експедиція вантажу;

- страхування вантажу під час перевезення;

- митні формальності;

- пошук іноземного постачальника;

- зберігання товару на складі;

- операції з організації збуту;

- контроль якості товарів;

- укладання договорів з постачальниками та клієнтами[4].

Виникнення посередницьких компаній у ринковій системі вплинуло на покращенні товарообігу, можливість аутсорсингу більшої частини роботи по закупівлі сировини виробником кінцевого продукту та формуванні ринкових відносин між виробниками та споживачами.

Широке використання торгових посередників у міжнародній торгівлі зумовлене рядом переваг перед прямими імпортними та експортними операціями. Ці переваги в основному відображаються в таких аспектах:

- швидкий і легкий доступ до товару;

- зниження витрат на логістику;

- можливість покупки порівняно невеликих партій товару;

- можливість виробника сировини не створювати власну торгову мережу в країні, куди експортується товар, оскільки це робить торгово-посередницька компанія;

- зменшення турбот експортера, пов’язаних із збутом товарів[5].

Джерела:

1.https://pidru4niki.com/1971051863779/ekonomika/metodi_zdiysnennya_eksportno-importnih_operatsiy

2. https://buklib.net/books/24859/

3. http://journals.khnu.km.ua/vestnik/pdf/ekon/2009_4_3/pdf/228-234.pdf

4. https://readbookz.net/book/146/4128.html

5. https://fractus.com.ua/uk/blog/korysni-statti/prodazhi/vidi-postachalnikiv-ihni-perevagi-ta-nedoliki/