У процесі економічних перетворень зростає потенціал для торгівлі та посередницької діяльності, що стає все більш важливим фактором економічного розвитку.
У торгівлі існує два основних способи здійснення операцій з постачання товарів:
1. Прямий метод – товар поставляється безпосередньо від виробника покупцеві
2. Непрямий метод – товари продаються торговим посередникам, які вже перепродають їх покупцеві[1].
Таким чином, торгові посередники відіграють важливу роль у торгівлі на ринках. Торгово-посередницька діяльність швидко розвивається і це важлива частина ринкового процесу. У багатьох джерелах її визначають як торгівлю. Однак, вона має більш широке значення. Процес купівлі-продажу є важливими в торгово-посередницькій діяльності, але перш за все, вона допомагає виробникові уникнути великого обсягу додаткових робіт. Наприклад: пошук транспорту, страхування товару, позика, пошук партнерів та покупців, митні процедури та інші організаційні питання, які потребують уваги[2].
Таким чином, посередницька діяльність підприємств - це діяльність, при якій посередники служать проміжною ланкою логістичного ланцюгу на шляху товару від виробника до кінцевого споживача[3].
До посередницьких компаній належать ті компанії, які не є виробниками сировини та не є споживачами сировини, тобто вони лише займаються перепродажем готової сировини до підприємства, яке, в свою чергу, використовує її для виробництва кінцевого товару.
Звичайно, що існують виробники товарів, які можуть виконувати і посередницькі функції. Тобто, вони закуповують сировину для себе, а також для перепродажу.
Діяльність торгового посередника полягає в тому, щоб отримати з цього прибуток, як результат різниці між ціною товарів, придбаних у виробника, і ціною продажі цих товарів.
Торгово-посередницькі компанії на ринку текстильних виробів, як правило, займаються комерційною діяльністю, хоча деякі з них виконують виробничі функції по обробці товарів.
Посередники виконують такі основні види робіт:
- технічне обслуговування;
- післяпродажне обслуговування;
- транспортування та експедиція вантажу;
- страхування вантажу під час перевезення;
- митні формальності;
- пошук іноземного постачальника;
- зберігання товару на складі;
- операції з організації збуту;
- контроль якості товарів;
- укладання договорів з постачальниками та клієнтами[4].
Виникнення посередницьких компаній у ринковій системі вплинуло на покращенні товарообігу, можливість аутсорсингу більшої частини роботи по закупівлі сировини виробником кінцевого продукту та формуванні ринкових відносин між виробниками та споживачами.
Широке використання торгових посередників у міжнародній торгівлі зумовлене рядом переваг перед прямими імпортними та експортними операціями. Ці переваги в основному відображаються в таких аспектах:
- швидкий і легкий доступ до товару;
- зниження витрат на логістику;
- можливість покупки порівняно невеликих партій товару;
- можливість виробника сировини не створювати власну торгову мережу в країні, куди експортується товар, оскільки це робить торгово-посередницька компанія;
- зменшення турбот експортера, пов’язаних із збутом товарів[5].
Джерела:
1.https://pidru4niki.com/1971051863779/ekonomika/metodi_zdiysnennya_eksportno-importnih_operatsiy
2. https://buklib.net/books/24859/
4. https://readbookz.net/book/146/4128.html
5. https://fractus.com.ua/uk/blog/korysni-statti/prodazhi/vidi-postachalnikiv-ihni-perevagi-ta-nedoliki/