• Михайло Чорний

6 ефектів власності. Ернандо де Сото “Загадка капіталу” - нотатки 3 розділу книги “Загадка капіталу”


В розвиткових і посткомуністичних країнах економічні активи задовольняють передусім безпосередні фізичні потреби. Однак на Заході такі самі активи ведуть ще й паралельне життя поза фізичним світом яко капітал. Їх можна використати, щоб запустити додаткове виробництво, забезпечити ним інтереси інших сторін, наприклад як заставу під іпотеку чи під інші форми кредиту й комунальних послуг.

Чому будинки і земля в інших частинах світу не можуть вести таке паралельне життя?

Моя відповідь - капітал мертвонароджений тому, що ми забули, що змусити фізичний актив генерувати капітал - це дуже складний процес. Цей процес нагадує Ейнштейнову теорію, коли з будь якої цеглини можна вивільнити гігантську енергію у вигляді атомного вибуху.

Що саме виокремлює вартість звичайного будинку і виражає її в спосіб, який дозволяє нам реалізувати будинок яко капітал?

Уявіть собі гірське озеро. Воно може бути використане за своїм «природним» призначенням - для купання, ловлі риби, катання на лодці. Але інженер-енергетик може побачити в цьому озері потенційне джерело енергії - додаткову вартість, яка випливає з того, що озеро стоїть на височині. Завдання інженера - створити процес, який дозволить перетворити і виразити цей потенціал у формі, яка може бути використана для додаткової роботи.

Іншими словами, потрібна гідроелектростанція: потенційна енергія тихого озера набуває форми електроенергії, яку проводами можна передати на далекі відстані й розгорнути нове виробництво. Таким чином мирне озеро можна використати для освітлення вашої кімнати чи запустити верстат на заводі.

Капітал, подібно до енергії, - теж прихована вартість. Щоб реалізувати її, слід не просто дивитися на активи як-вони-є, а й мислити їх як-вони-можуть-бути.

На відмінну від добре відомого процесу перетворення потенційної енергії води в електричну енергію, процес видобутку економічної енергії з активів невідомий. Ми знаємо, що таке шлюзи, турбіни, генератори, трансформатори і проводи, необхідні для виведення потенційної енергії з води гірського озера, але ми не знаємо ключового процесу, який видобуває капітал з економічного потенціалу будинку.

Річ у тім, що ключовий процес був придуманий не для створення капіталу, а для більш приземних цілей - для захисту прав власності. З розвитком системи власності в країнах Заходу поступово було сформовано безліч механізмів, що уможливлювали виробництво капіталу в небачених раніше масштабах. Ми постійно звертаємося до використання цих інструментів, не усвідомлюючи, що вони генерують капітал. Ми знаємо їх як частину системи захисту власності, а не як способом надати активам таких форм, щоб з їхнього економічного потенціалу можна було отримати капітал. Інакше кажучи, в країнах Заходу творення капіталу - це приховані процеси у лабіринтах формалізованої системи власності.

Активи, економічний і соціальний властивості якого не зафіксовані в формальній системі власності, дуже важко вивести на ринок. Яким чином можна було б контролювати масштабні ринкові операції з переходом з рук в руки активів, якщо б не система формалізації власності? Без такої системи будь-яка угода, скажімо, купівля-продажу будинку потребувала б величезних зусиль, щоб встановити лише елементарні речі:

• чи справді продавець є власником цієї землі і має право її продати?

• чи не перебуває цей будинок у заставі?

• чи визначають уповноважені органи влади нового власника?

• як убезпечитися від претензії третіх осіб?


У розвиткових і пострадянських країнах на ці питання відповісти не просто. У більшості випадків правильні відповіді не зафіксовано в якомусь одному місці. Тому покупка або оренда житла може виявитись марудною процедурою консультацій з усіма сусідами. Дуже часто немає іншого способу переконатися, що продавець дійсно є власником будівлі і що на нього немає інших

претендентів. Ось чому поза країнами Заходу угоди з багатьма активами обмежуються місцевим колом ділових партнерів.

Дивлячись з позиції позалегального сектора, я побачив шість ефектів західної формалізованої системи власності, які дають громадянам можливість генерувати капітал. Нездатність інших країн генерувати капітал криється в тому факті, що більшість людей у третьому світі та посткомуністичних країнах відірвані від цих шести ефектів.


Перший ефект власності: вираження економічного потенціалу активів.

Потенційну вартість будинку можна виявити подібно й перетворити на активний капітал подібно до того, як потенційну енергію гірського озера можна перетворити на електрострум. В обох випадках перехід з одного стану в інший вимає процесу, який переносить фізичний об’єкт у створений людиною репрезентативний світ, в якому ми можемо вивільнити цей об’єкт від матеріальних обмежень.

Формалізована репрезентація власності показує невидимі для ока якості, що можуть створювати додаткову вартість. Не фізичний стан самого будинку, а економічні і соціальні якості, які люди надають йому(наприклад, здатність будинку задовольняти різні потреби - застава, іпотека, сервітути та ін.)


Другий ефект власності: інтеграція розпорошеної інформації

Причина тріумфу капіталізму на Заході й невдач у решті країн світу полягає в тому, що в західних країнах більшість активів було включено в єдину систему формалізованої репрезентації власності.

В усіх розвиткових та посткомуністичних країнах, які я вивчав, замість однієї правової системи діяли десятки. Їх адміністрували різноманітні організації, якісь легальні, якісь позалегальні. Тому можливості оперувати власністю в цих країнах обмежуються винахідливістю та колом знайомств власника. У західних країнах, де інформація про власність стандартизована і загальнодоступна, операції з активами куди розмаїтіші завдяки колективні винахідливості набагато ширшого кола людей.

У результаті цієї інтеграції громадяни розвинених країн можуть побачити економічні і соціальні якості активу, навіть не бачачи сам актив. Їм не треба їздити країною, щоб побачити власника і сусідів. Формалізована система реєстрації власності дозволяє побачити, які існують активи і як отримати з них додаткову вартість.


Третій ефект власності: відповідальність власників

Формалізована система власності перетворила власників на відповідальних індивідів, оскільки вони ставали нерозривно пов’язані з нерухомістю чи підприємством, які легко ідентифікувати та знайти. Анонімність на Заході практично зникла: люди, які не заплатила за спожиті товари чи послуги, легко ідентифікувати, виставити штраф, нарахувати пеню, накласти якусь заборону чи понизити кредитний рейтинг.

Брак легалізованих майнових відносин пояснює, чому громадяни розвиткових країн не можуть укладати вигідних контрактів з іноземцями, дістати кредит, застрахуватися чи отримати комунальні послуги - їм немає чим ризикувати, а отже, серйозними партнерами їх можуть вважати лише родичі та близькі друзі.


Четвертий ефект власності: зростання ліквідності активів

Всі стандартизовані документи про власність мають бути виготовлені в такий спосіб, щоб можна було легко виміряти її характеристики. Якби не доступні стандартизовані описи, покупець, орендар або кредитор мусили б докласти чимало зусиль, щоб порівняти й оцінити актив у зіставленні з іншими активами, яким би теж бракувало стандартизованого опису. Запровадивши стандарти, формалізована система майнових прав на Заході суттєво зменшила вартість угод з активами.


П’ятий ефект власності: розвиток соціальних зв’язків

Система формалізованих майнових прав виробляє спільний знаменник для різних активів - їх можна ділити, об’єднювати, мобілізувати; власник прив’язаний до активів, самі активи - до фізичної адреси, право власності - до зобов’язань, а історія операцій з активами та інформація про власника легко доступна. Завдяки функціонуванню системи приватної власності відбувається злиття цілої інфраструктурної мережі, яка подібна до залізничної станції, що робить можливим безперешкодне переміщення активів між людьми (станціями).

Роль формалізованої системи власності у житті людства - не захист майнових прав; першопоселенці, житлових кооперативів, банди і навіть примітивних племен досить ефективно захищали власність своїх людей. Основна економічна перевага системи приватної власності полягає в тому, що вона радикально поліпшила можливості комунікацій за допомогою активів, їх потенціалу та використання.


Шостий ефект власності: безпека угод

Одна з найважливіших причин, чому західна формалізована система власності функціонує як мережа, полягає в тому, що всі записи про власність (титули, акти, заставні папери й контракти, де описано економічно важливі аспекти активів) надійно захищено. Державні архіви ведуть реєстри, в яких зафіксовано усі потрібні аспекти активів - землі, будинків, рухомого майна, кораблів, підприємств, копалень чи літаків. Ці реєстри дозволяють або, навпаки, перешкоджають використовувати активи, якщо вони в заставі чи обтяжені боргами. Архіви відповідають за правильність, достовірність та доступність записів.


© Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства

Просмотров: 0

79035, Україна, м.Львів, вул. Зелена, 109, 4 поверх, офіс 428

 

Контактна особа:

Михайло Чорний

0671771705

chorniy.bc@gmail.com

 

© Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства, 2019 - 2020. Усі права захищено.