• Владислав Пелих

Чи буде жити польський ринок праці після коронавірусу та знайдеться в ньому місце українцям?


Криза в котрий раз яскраво показала, наскільки  польський ринок праці залежить від заробітчан. До прикладу, в очікуванні сезону полуниці у Польщі піднялась справжня паніка, адже  фермери боялись, що врожай так і залишиться на полях. В поляків така робота не в «тренді», тому навіть безробітні на збирати полуницю не йдуть.


Сільське господарство Польщі в сезон збору врожаю потребує  тисячі заробітчан. В скрутному становищі знаходиться і будівельна сфера, яка складає 8% ВВП Польщі. Дефіцит працівників відчули меблева галузь, дерево- та металообробка, автопром.


Під час перекриття кордонів з Польщі виїхало близько 150 тисяч наших громадян. Більшу частину з них складали заробітчани, у яких сплив термін перебування у Польщі (приблизно 12 % мігрантів).


Закон про автоматичне продовження протермінованих документів, які надають право легально працювати дещо  зупинив масовий виїзд українців. Крім того, заробітчани  зрозуміли, що їм буде важко знайти роботу чи залишитись на старому місці праці після від‘їзду.


До українців, які вирішили залишитись в Польщі, стали доходити чутки від  тих, хто повернувся з України: роботу на Батьківщині  знайти практично неможливо, а проїдати зароблені гроші – вихід доволі сумнівний, адже економіка України переживає не найкращі часи.Третина українців, яка виїхали з Польщі, вже хочуть повернутися назад.


Однак криза диктує нові умови прийому працівників на роботу. Тепер, роботодавці будуть обирати з – поміж кандидатів, а не навпаки, як це було раніше. До того ж, приємні бонуси у вигляді соціальних пакетів, надання житла, оформлення документів тепер під питанням, адже ринок перенасичений і заманювати працівників вже не потрібно.


Крім того, конкурують з українцями і поляки. Роботодавці обирають кращих із кращих. На щастя, Україна завжди була у топі робітників на польському ринку.


Хоча, заробітчанам необхідно звернути увагу на рівень їхньої польської та професійних навичок, адже на хороше місце зараз конкурс.


Польща являється єдиною, на даний момент, країною, де українці мають право працювати за біометричними паспортами, з тимчасовим дозволом на роботу. Але, в умовах кризи, процедури оформлення на роботу ускладнились. Враховуючи це, заробітчани їдуть до інших країн, до прикладу, в Чехію чи Німеччину. Все залежить від законодавства країн, які зацікавлені у трудових мігрантах.


Криза змусила владу Польщі передивитись законодавство та прислухатись до прохань роботодавців, які закликали послабити вимоги та продовжити термін легального перебування працівників у країні. Завдяки цьому, масового від‘їзду громадян України не відбулось.


Можна зробити висновок, що наші співвітчизники все частіше і частіше схиляються до іноземного ринку праці, залишаючи Україну. Адже, головний мотиватор – заробітна плата – в Польщі значно вища, а умови роботи кращі.


Українська влада практично нічого не робить для покращення стану ринку праці і наслідки слід чекати вже зовсім скоро.


Коментар щодо ситуації на польському ринку праці та відтоку українців закордон  дає співвласник рекрутингового агенства Pelekh.agency Андрій Пелех:


Польський ринок праці зупинився зовсім ненадовго під час початку епідемії і наразі вже працює хорошими темпами. Польща приймала українців і під час першого місяця карантину, і маючи потрібні документи можна було виїхати працювати туди. Без наших громадян багато сфер виробництва та сільського господарства вже не уявляють своєї роботи. Тому українцям там завжди знайдуть місце.


Поки людина сама не спробує, то можна рекомендувати будь-що, але і як роботодавець з українського боку, можу сказати що і в нас достатньо відкритих вакансій і не завжди легко знайти працівника. Тому все у Ваших руках і сумлінні працівники завжди знають роботу в будь-якому куточку світу.


Дэерело: https://uabl.org/pol%ca%b9s%ca%b9kyy-rynok/

Просмотров: 0

79035, Україна, м.Львів, вул. Зелена, 109, 4 поверх, офіс 428

 

Контактна особа:

Михайло Чорний

0671771705

admin@cssd.org.ua

 

© Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства, 2019 - 2020. Усі права захищено.