У всіх бувають складні періоди в роботі, коли навалюються чисельні дедлайни, закривається важлива угода або завантажений період триває кілька місяців. У цей час ми можемо працювати інтенсивніше або довше, але ми знаємо - це явище тимчасове і життя цим не обмежується. У свою чергу, приблизно 10% американців вважаються трудоголіками, що визначається за наявністю «схильності до компульсивной і надмірної роботи». Є основні симптоми, які дозволять зрозуміти, що ви занадто перевантажені.
Ви не влаштовуєте перерви. Постійно відкладати відпочинок, регулярно працювати у вихідні і в святкові дні, відкидати думку взяти відгул - все це ознаки того, що ви працюєте на знос. У той час як тільки 23% американців повністю використовують виділені дні відпустки, дослідження видатних спортсменів показало, що саме перерви на відпочинок допомагають їм виступати на повну потужність, коли це необхідно, це ж стосується і нас всіх. Тривала відпустка, безумовно, корисна, але і короткі перерви, наприклад, тиждень на перезавантаження, викроювання особистого часу вечорами або періодичні вихідні, також можуть допомогти дотримуватися режиму відпочинку для відновлення сил і боротьби з виснаженням через постійне завантаження.
Особисте життя не пріоритет для вас. Якщо ви тривалий час фокусуєтесь тільки на роботі - значить, ви робите це за рахунок особистого життя. Протягом 2018 року 76% американських службовців заявляли, що стрес на роботі відбивається на особистому житті, а трудоголіки в два рази частіше розлучалися. Відсутність спілкування з друзями і сім'єю також може негативно позначитися на здоров'ї. Дослідження показує, що міцні соціальні зв'язки безпосередньо пов'язані з тривалістю життя, а їх недолік має той же ефект, що викурювання 15 сигарет в день. Якщо ви не спілкуєтеся ні з ким поза роботою і все більше ізолюєте себе так, що вам більше не надходить пропозицій поспілкуватися (так як багато хто вважає, що ви просто недоступні), то, швидше за все, ви занадто зосереджені на справах.
Ви не можете в повній мірі жити поза роботою. Ще одна ознака того, що ви занадто перевантажені, полягає в тому, що за межами офісу ви не можете відключитися від роботи і зосередитися на близьких. У 2017 році 66% американців повідомили, що працювали у відпустці. Мій колишній клієнт Джефф, старший партнер в юридичній фірмі, ніколи не їздить відпочивати без ноутбука. Навіть коли він вирішив проводити час зі своєю донькою на вихідних, він зізнавався, що постійно думає про роботу і кожні кілька хвилин перевіряє пошту в телефоні. Хоча періодично згадувати про справи нормально, але це стає проблемою, коли ми не справляємося зі своїм бажанням відволіктися на робочі моменти, що повільно руйнує наші найбільш важливі відносини. У своїй книзі «Indistractable» Нір Еяль зазначає, що через ці відволікаючі чинники ми приділяємо увагу близьким в останню чергу, тобто вони отримують те, що залишилося.
Ви не стежите за собою. Мова не про те, що іноді ви забуваєте сходити в душ, коли працюєте вдома в спортивних штанях. Якщо ви постійно не висипаєтеся, пропускаєте обід, перебиваєтеся кавою і енергетичними батончиками, не займаєтеся фізкультурою і нехтуєте особистою гігієною - все це свідчить про вашу нездорову модель поведінки. Зокрема, коли ми жертвуємо сном заради роботи, то фактично працюємо проти себе, так як недосип негативно позначається на вищих когнітивних функціях, таких як розсудливість, критичне мислення, прийняття рішень і організація. Відмовою від фізичних вправ ми ще більше себе караємо. Спорт допомагає боротися зі стресом, підвищує настрій, додає сил і сприяє активації когнітивних функцій: пам'яті, концентрації, здатності до навчання, психологічної витривалості та креативності. Мені як колишньому інвестиційному банкіру, який працював 80-100 годин на тиждень в найбільш напружені періоди, було дуже важливо робити паузи, щоб зробити вправи, поїсти і навіть подрімати в обладнаній офісній кімнаті відпочинку, так як це було дуже важливо для підтримки мого здоров'я, витривалості і продуктивності.
Ви міряєте свою цінність тільки професійними мірками. Нездатність побачити ширшу перспективу як з точки зору вашої особистісної самоцінності, так і в розумінні ролі роботи в вашому житті в цілому, може бути ознакою того, що ви занадто нещадні до себе. Ця короткозорість зазвичай обумовлена глибоко вкоріненими обмежуючими переконаннями, які створюють обмежений світогляд. Еліза, глава інженерного відділу в технічній компанії, пред'являла завищені вимоги і до себе, і до своєї команди. Переконання «Моя цінність полягає в тому, що я виробляю» визначало її поведінку. Щоб розширити поле зору, вона попросила тих, кого поважає, сказати, що вони цінують в ній і в собі. Вона не тільки переконалася, що в ній бачать ще й доброго друга, і хорошу маму, і натхненника ідей, але і дізналася, що самих себе навколишні оцінюють не тільки по роботі. Іноді змусити подивитися на ситуацію ширше може тільки якесь значуще життєва подія, таке як народження дитини або смерть колеги або коханої людини. А без подібної радикальної переоцінки хороший спосіб змінити кут зору - це зайнятися чимось за межами офісу, це буде хорошим нагадуванням, що життя не обмежується роботою.
Хоча нам всім періодично доводиться переключатися на більш високі темпи, важливо за робочими завданнями не забувати про все інше, піклуватися про себе і своїх відносинах - в цьому ключ до досягнення довгострокового успіху, особистого і професійного.
Про автора. Ребекка Цукер (Rebecca Zucker) - коуч керівників вищої ланки, співзасновник і партнер компанії Next Step Partners, що займається програмами з розвитку лідерських якостей. Серед її клієнтів - компанії Amazon, Clorox, Morrison Foerster, the James Irvine Foundation, Skoll Foundation, DocuSign і Dropbox.