• Владислав Пелих

Міжнародна трудова міграція у контексті світогосподарських зв’язків галицьких областей України


Висвітлено сучасний стан міжнародної трудової міграції у контексті світогосподарських зв’язків галицьких областей України. Охарактеризовано геопросторові відмінності у pозподілі основних показників міграції на території досліджуваного регіону. Складено картосхему міждержавної міграції галицьких областей України та картосхему рівня участі адміністративних районів галицьких областей у світогосподарських зв’язках. Визначено пріоритетні напрямки розвитку міграційної політики світогосподарських зв’язків галицьких областей України.

Ключові слова: міжнародна трудова міграція, світогосподарські зв’язки, соціальна держава.


Розвиток глобальних та трансформаційних процесів зумовило водночас посилення регіональної інтеграції, що є однією з основ майбутнього функціонування світогосподарських зв’язків. Головною проблемою, яка потребує поетапного розв’язання є оптимізація соціально-економічного розвитку регіону в контексті світогосподарських зв’язків, оскільки останні є основою для повноцінного функціонування економічної та інших сфер суспільства. Низька конкурентоспроможність на світових ринках, а також низька інвестиційна привабливість, виїзд розумної молоді за кордон сильно ускладнює вирішення цих проблем а також реалізацію єдиної політики та інтеграції у європейський та світовий економічний простір збільшує загрозу виникнення регіональних криз та депресивних регіонів у межах галицьких областей України. Об’єктом нашого дослідження є світогосподарські зв’язки галицьких областей України, предметом – геопросторова організація світогосподарських зв’язків галицьких областей України [5].


Світогосподарські зв’язки являють собою функцію світового господарства. Це складна система, основу якої становлять міжнародні суспільні відносини в органічній єдності між усіма суб’єктами світового господарства, своєрідним ядром якої є інтеграція світової економіки.


Головним аспектом дослідження світогосподарських зв’язків є міжнародна трудова міграція. У галицьких областях вона проявляється найактивніше.

У динаміці протягом 2002-2011 років в галицьких областях України можна виділити такі два періоди в Львівській та Івано-Франківській області, а саме період значної еміграції за кордон в 2002-2004 роках, та з 2005-2010 певний спад в еміграції населення. Найменший міграційний рух населення, що впливає на зміну чисельності населення є у Івано-Франківській області.

Рис. 1 Динаміка сальдо міграції населення галицьких областей України[6].

Проте в Тернопільській області протягом усього досліджуваного періоду в порівняні з двома іншими областями найбільше виїжджало населення, особливо в той період коли в Львівській та Івано-Франківських областях був спад у міграціях. При економічній стабілізації яке було в 2005-2007 роках та підвищення рівня життя населення, міграція була стабілізувалась, це ще раз є підтвердження мікроекономічної теорії індивідуального вибору в міжнародній трудовій міграції [1].


Як зазначає дослідник А.Філіпенко, згідно мікроекономічної теорії індивідуального вибору індивіди роблять раціональний вибір на користь міграції, зіставляючи можливі втрати та здобутки від переїзду: вони рухаються туди, де чистий виграш від міграції буде найбільший, тобто шукають «кращу» країну. Міграція в даному випадку розуміється, як форма інвестицій в людський капітал мігрантів. Якщо цей рівень високий, то вірогідність того, що на новому місці мігранти знайдуть роботу і добре влаштуються збільшується [4].

В галицьких областях України міжнародна міграція проявляється найбільш активно, і з даних областей найбільше в порівняні з Україною виїжджають громадян до країн Європейського союзу. Найбільше у Львівській області за 2011 рік виїхало з Турківського, Жидачівського, Миколаївського, Перемишлянського та Жовківського районах; у Тернопільській області всі західні райони та Заліщицький, порівняно з іншими областями тут найбільше виїжджають закордон переважно на постійне проживання; у Івано-Франківській області в порівняні з двома іншими областями міграція менша, але найбільша міграція з південно-західних та південних районах області, основними причинами такої міграції є соціально-економічні – люди бажають покращити своє економічне становище, тому їдуть на заробітки закордон.

З вісімнадцяти районів Тернопільської області чоловіча міграція переважає у дванадцятьох, особливо це помітноє у сільській місцевості в Бережанському, Козівському, Лановецькому, Монастирському та Шумському районах – в статево-віковій структурі міграцій цих районів частка чоловіків складає від 61,4% до 64,2%. Для жителів більшості регіонів Тернопільської області найпріорітетнішою країною виїзду є Італія – це для 12 західних і південних районів, та ще для 6 районів півночі і північного-сходу області Росія. Для жителів Львівської області пріоритетними країнами є Польща, Чехія, Канада, США та Росія. Для Івано-Франківської області пріоритетними країнами є Іспанія, Польща, Італія, Португалія. Виїзд за кордон з переважної більшості селищ є різновекторним, проте мають місце і протилежні випадки – за прикладом «першопрохідців» багато їхніх односельчан масово і цілеспрямовано виїжджають за перевіреним маршрутом. В галицьких областях України виявлено понад 300 сіл з відносно високим рівнем трудової міграції, звідки понад понад 50% заробітчан виїхали в одну із зарубіжних країн, а саме в Італія, Росію, Польщу та Іспанію [3].

Рис. 2 Картосхема міждержавної міграції галицьких областей України.

Отже, міжнародна трудова міграція, яка інтенсивно відбувалась в Україні в 1990-х роках, а також починає набирати обертів зараз, негативно впливає на мою думку як на економіку регіону так і України, проте на сучасному етапі немає виходу з цієї ситуації. В майбутні роки підростаюче покоління виховане в інших умовах ніж в СРСР, може спричинити до масової еміграції закордон, оскільки не створюються економічні передумови для підвищення рівня життя населення, та створення нових робочих місць. Міжнародна трудова міграція виступає однією з форм світогосподарських зв’язків, які є частиною світового господарства та світового ринку праці, інтегрує таким чином нові стандарти життя в галицькі області України, та емігранти, які повертаються в назад хочу жити так як в країнах ЄС, тому створюють певні умови для проживання тут, що є позитивним моментом міжнародній трудовій міграції.

На підставі чотирьох середньозважених показників світогосподарських зв’язків - експорту товарів на одну особу, імпорту товарів на одну особу, надходження прямих іноземних інвестицій на одну особу та відносного сальдо міждержавної міграції в галицьких областях України зроблено типізацію районів за рівнем участі у системі світогосподарських зв’язків і відповідно адміністративні райони з найбільшим рівнем участі мають найвищий рівень геоекономічної безпеки в областях, а дуже низького і низького рівня участі мають низький рівень геоекономічної безпеки світогосподарських зв’язків.


Отож, у Львівській області дуже високий рівень участі має Кам’янка-Бузький район, високий - Городоцький, Яворівський, Стрийський, Жидачівський, Буський райони, дуже низькою є участь Старосамбірського та Сколівського районів; в Івано-Франківській області дуже високий рівень має Калуський район, високий Тисменицький та Рогатинський райони; дуже низьку участь мають Косівський, Богородчанський, Тлумацький та Городенківський райони; у Тернопільській області вище середнього рівня загалом немає, а середній рівень мають Тернопільський, Шумський, Гусятинський, Чортківський, Борщівський районах, дуже низький рівень у Кременецькому, Лановецькому, Збаразькому, Підгаєцькому та Монастирських районах області. Можна сказати, що найбільш економічно розвинені райони, у яких розміщені головні продуценти області та у яких міждержавна міграція є середньою за показниками мають найбільший рівень участі у світогосподарських зв’язках, а найменший рівень участіпромислово слабкі райони.

Рис. 3 Рівень участі адміністративних районів галицьких областей у світогосподарських зв’язках.( М.Чорний, 2013р.)

Отже, галицькі області України характеризуються високим ступенем залежності від світової економіки загалом, та середньоактивною участю в світогосподарських зв’язках. Тому пріоритетними напрямками розвитку є зміни побудови соціальної держави – правового демократичного типу держави, яка проголошує людину найвищою цінністю і створює незалежно від місця та часу гідні умови для її життєдіяльності і розвитку [2], потрібно створити стратегію соціальної політики галицького регіону, як специфічної сфери людської діяльності, пов’язаної з владою і спрямованої на впорядкування суспільних відносин, розвиток та територіальну організацію відповідних інститутів суспільства на засадах норм конституційного та муніципального права [2], а також збільшення інвестиційної привабливості, послаблення контролю над монетарно-грошовою політикою та створення умов для працевлаштування великої частини працездатного населення.

Література

1. Годісь Н.Р. Міграція населення Львівської області // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. – 2009. С.112-119.

2. Садова У.Я. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступення доктора економічних наук «Формування соціальної політики та механізм її реалізації в регіоні». – НАН України, Інститут регіональних досліджень. –Львів, 2007.

3. Трудова міграція населення Тернопільської області: кількісний та географічний аспекти. – Тернопіль: Збруч, 2007. – 60с.

4. Філіпенко А.С. Міжнародні економічні відносини: теорія. підруч.[ для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. ]/ А.С.Філіпенко. – К.: Либідь, 2008. – 408с.

5. Шаблій О.І. Основи суспільної географії / Fundamentals of Human Geography: підручник для студ. вищих навчальних закладів/ О.І.Шаблій. – 2-ге видання. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 296 с.

6. www.ukrstat.gov.ua


Автор - Михайло Чорний


©Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства

Просмотров: 0

79035, Україна, м.Львів, вул. Зелена, 109, 4 поверх, офіс 428

 

Контактна особа:

Михайло Чорний

0671771705

admin@cssd.org.ua

 

© Аналітично-інформаційний центр стратегічного розвитку суспільства, 2019 - 2020. Усі права захищено.